Прогулянки взимку: скільки гуляти і як берегти лапи

Головне зимове непорозуміння звучить так: «собака в шубі, їй не холодно». Шерсть справді гріє, але наскільки — залежить від підшерстя, розміру, віку й того, скільки тварина рухається. Різниця між двома собаками одного зросту може бути втричі за часом, який вони комфортно витримують на морозі.

Від чого залежить, чи мерзне саме ваша собака

• Підшерстя. Густий підшерсток — це справжня термоізоляція. Гладка шерсть без підшерстя гріє приблизно так само, як футболка.
• Розмір. Дрібні собаки втрачають тепло значно швидше: у них більша площа поверхні відносно маси тіла. Саме тому мініатюрні породи мерзнуть навіть при плюсовій температурі з вітром.
• Вік і здоров'я. Цуценята ще не вміють утримувати тепло, літні собаки вже гірше його утримують. Артрит на холоді болить сильніше, і собака починає накульгувати саме взимку.
• Вгодованість і активність. Худа собака мерзне швидше. Собака, яка біжить, — повільніше, ніж та, що стоїть біля вас, поки ви розмовляєте з сусідом.
• Вологість і вітер. Мінус п'ять із вітром і мокрим снігом переносяться гірше за сухі мінус дванадцять. Мокра шерсть перестає гріти майже повністю.

Тому універсальної температури, нижче за яку «не можна гуляти», не існує. Є ознаки, за якими зрозуміло, що конкретній собаці зараз холодно.

• Тремтить, горбиться, підтискає хвіст.
• Піднімає лапи по черзі або намагається сісти, щоб не торкатися землі.
• Просится назад: тягне в бік під'їзду, зупиняється, не хоче йти далі.
• Рухи стають повільнішими, собака ніби «сповільнюється».
• Скиглить або починає гавкати без причини — у деяких собак дискомфорт виглядає саме так.

Скільки гуляти в мороз

Робочий принцип простий: не одна довга прогулянка, а кілька коротких. Собака встигає зробити свої справи й порухатися, але не встигає вихолонути. Для більшості міських собак це виглядає так:

1. 1Легкий мороз — звичайний графік, але без довгих стоянок на місці. Холод приходить саме тоді, коли всі стоять.
2. 2Помітний мороз — прогулянки коротші, зате частіші. Рух постійний: ідемо, а не стоїмо.
3. 3Сильний мороз — виходимо тільки у справах, повертаємось одразу. Короткошерстим і дрібним породам цього цілком достатньо.
4. 4Будь-яка температура плюс сильний вітер чи мокрий сніг — скорочуйте час так, ніби надворі на кілька градусів холодніше.

Цуценята, літні собаки й тварини після хвороби живуть за окремими правилами: їм потрібні коротші виходи за будь-якої погоди. Якщо у вашої собаки є хронічне захворювання, узгодьте зимовий режим із ветеринаром — тут загальні поради не працюють.

Одяг: кому потрібен, а кому заважає

Комбінезон — не примха і не знущання, питання лише в тому, для кого він. Реально потрібен короткошерстим, дрібним, дуже молодим, літнім і худим собакам. Реально зайвий для порід із густим підшерстям: під тканиною шерсть злежується, втрачає об'єм, а разом із ним — здатність утримувати тепло.

• Одяг має бути сухим. Мокрий комбінезон гріє гірше, ніж його відсутність, тому потрібен другий на зміну.
• Він не повинен стискати рухи: собака має вільно робити повний крок і присідати.
• Знімайте його одразу вдома. Собака в комбінезоні в теплій квартирі перегрівається і пітніє.
• Не вдягайте одяг на вологу шерсть після снігу — спочатку висушіть.

Лапи й реагенти — головна зимова проблема

Те, чим посипають тротуари, роз'їдає подушечки лап. Спершу з'являється почервоніння, далі тріщини, які довго не загоюються й болять. Друга частина проблеми — собака злизує все це з лап удома, і хімія потрапляє всередину.

1. 1Після кожної прогулянки мийте лапи теплою водою. Не протирайте серветкою — сіль лишається між пальцями, а саме там найтонша шкіра.
2. 2Обов'язково витирайте насухо, включно з простором між пальцями. Волога шкіра тріскається швидше.
3. 3Оглядайте подушечки раз на кілька днів. Ви шукаєте почервоніння, тріщини, налиплий лід між пальцями.
4. 4Захисний віск або бальзам перед виходом створює плівку й помітно полегшує ситуацію. Наносять на суху чисту лапу.
5. 5Черевики працюють найкраще, але лише якщо собака до них привчена. Привчати треба вдома й поступово, а не вперше вдягати на морозі.

Довга шерсть між пальцями збирає сніг у тверді грудки, які тиснуть і травмують. У зимовий період її варто підстригати коротше — це одна з тих дрібниць, що прибирає половину проблем.

Темрява, лід і вода

Зимові прогулянки майже завжди відбуваються в темряві, і це окремий набір ризиків, про який згадують рідко.

• Світловідбивні елементи на шлейці й повідку. Водій бачить темну собаку біля узбіччя приблизно ніколи.
• Ожеледиця небезпечна і для собаки: різкий ривок на слизькому — типова причина травм суглобів, особливо в літніх тварин.
• Замерзлі водойми — категорично ні. Лід біля берега завжди тонший, а собака цього не знає.
• Не відпускайте з повідця в темряві в незнайомому місці. Узимку менше людей, менше орієнтирів і більше шансів, що собака загубиться.

Коротші прогулянки — більше роботи головою

Ось що насправді псує зиму власникам: прогулянки скоротилися, енергія нікуди не поділася, і вдома починається гризіння, гавкіт і біганина по стінах. Рішення не в тому, щоб гуляти довше на морозі, а в тому, щоб замінити фізичне навантаження розумовим.

• Розкидайте частину денної норми корму по квартирі — пошук їжі втомлює сильніше за біг.
• Годуйте з іграшок-головоломок замість миски. П'ятнадцять хвилин такої роботи замінюють пів години прогулянки.
• Повторюйте знайомі команди по кілька хвилин кілька разів на день. Навчання втомлює дуже добре.
• На самій прогулянці дайте собаці нюхати, а не тягніть уперед. Нюх — головне джерело втоми, і взимку це особливо цінно.

І остання річ, яку варто сказати вголос: собаки, які живуть у вольєрах, узимку залежать від людей значно більше, ніж домашні. Тепла підстилка, солома, суха будка й вода, яка не встигла замерзнути, — саме те, чого притулкам бракує щозими найбільше.